Ім’я Христини Литвиненко (на знімку), відомої народної поетеси, члена Спілки письменників України, тісно пов’язане з Миргородщиною. Нині їй виповнилося б 125 років. Тож із цієї нагоди хочеться розповісти землякам про цей дивовижний талант, покликаний до життя самою дійсністю, як свідчення дивовижних можливостей нашого народу. Почала складати вірші Христина Дмитрівна ще малою дівчинкою, у них відбились не тільки гармонія почуттів, але й перші класові прозріння скривдженої соціальною несправедливістю наймички. Її майже столітнє життя багате на вікопомні події. Не маючи освіти, весь час прагнула вчитися, душа рвалася до чогось великого й красивого. Через терни ішла Христина Дмитрівна до істини. Ось оце непереборне прагнення до науки й звело її з Архипом Тесленком, письменником революційного гарту, що чесно й самовіддано служив своєму народові. Дружбою із ним вона гордилася все життя.

Можливо, невеликим є поетичний доробок народної поетеси – три укладені книги, а вже їхня поява свідчить про визнання людьми її самобутнього таланту, звичайної простої жінки-трудівниці, про велику духовну силу й красу українського народу. Писала вона про те, що співала її душа, що підказувало саме життя, - про працю, нестримне бажання мати кращу долю, кохання, про мир на землі. У 80 років склала автобіографічну розповідь віршами. Але й на схилі літ у поезії Хритини Дмитрівни відчувались болюче прагнення знань, невтомна жага науки. Її життя й творчість - повчальні для нас, сучасників. Миргородці мусять пам’ятати ім’я Христини Дмитрівни Литвиненко, талановитої народної поетеси-землячки, дивовижної душевної краси людини. А ще слід додати, що в нашому місті нині проживають нащадки Христини Дмитрівни, і серед них - відома неординарна особистість – учитель-методист МСШ І-ІІІ ст. №5, голова Асоціації вчителів англійської мови, координатор міжнародного проекту шкільних обмінів «Схід і Захід разом» Антоніна Юхимівна Зайцева, яка, до речі, теж писала вірші. Але чи не найбільше поетичний дар своєї видатної прабабусі успадкувала правнучка Аня, твори якої (ще за її шкільних років) увійшли до збірки «Первоцвіт» (збірка вибраних творів талановитої молоді Полтавщини). Крім цього, мусимо зазначити, що Анна Зайцева свою професійну діяльність теж пов’язала з мистецтвом слова: успішно, з відзнакою закінчила факультет журналістики КДУ, щоб, користуючись багатством рідної мови, писати сучасникам правду про наше сьогодення.

Читачам газети пропонується вірш Х.Д.Литвиненко «Місяцем світиш» (1914р.), присвячений Архипові Тесленку:

Ольга Черкаська.